вівторок, 23 жовтня 2018 р.

Маленька батьківщина

У кожної людини на землі
Є таке місце і воно єдине,
Байдуже де: у місті чи селі,
Що називається маленька батьківщина.

Там рідне все і в кожного своє:
Ліс, річечка чи волошкове поле
І манить, і спокою не дає,
Відгукується радістю і болем.

Це край, де ти робив найперші кроки,
Де пізнавав любов, добро і зло,
Де черпав найважливіші уроки,
Як затишно і гарно там було!

Де б ти не був, яким би ти не став,
Багатим і успішним, і відомим,
В думки приходитимуть верби, кладка, став
І стежка, що завжди веде додому…

Доле моя, маленька батьківщино!
Колиска отча, славний рідний край!
У снах і мріях я до тебе лину,
Для мене ти земний квітучий рай!
                           Тетяна Пелепей





Батьківщина — звучання цього слова завжди змушує нас замислюватися про найпотаємніше, що є в житті: про батьків, друзів, знайомих, про дитинство, про святій землі.
І якщо слово «батьківщина» означає країну, в якій народився і проживає людина, «маленька батьківщина» — це дещо інше поняття, що конкретизує місто, селище, рідний для окремої людини.
Для мене моє рідне селище, де я народилася, і є моєю маленькою батьківщиною. Воно таке прекрасне і неповторне. Тут я побачила перші сонячні промені і посмішки близьких людей, почула шелест трав і листя, спів птахів і голос мами. Тут же я зробила перші кроки в цьому житті, навчилася читати, писати, думати, любити і поважати. Тут моє серце і душа, родичі і друзі.


Сьогодні пропоную всім своїм учням, друзям, землякам здійснити подорож-гру, подорож-пошук, подорож-дослідження рідного селища Завалля.Для участі потрібно зараєструватися тут