Маленька батьківщина
У
кожної людини на землі
Є
таке місце і воно єдине,
Байдуже
де: у місті чи селі,
Що
називається маленька батьківщина.
Там
рідне все і в кожного своє:
Ліс,
річечка чи волошкове поле
І
манить, і спокою не дає,
Відгукується
радістю і болем.
Це
край, де ти робив найперші кроки,
Де
пізнавав любов, добро і зло,
Де
черпав найважливіші уроки,
Як
затишно і гарно там було!
Де
б ти не був, яким би ти не став,
Багатим
і успішним, і відомим,
В
думки приходитимуть верби, кладка, став
І
стежка, що завжди веде додому…
Доле
моя, маленька батьківщино!
Колиска
отча, славний рідний край!
У
снах і мріях я до тебе лину,
Для
мене ти земний квітучий рай!
Тетяна Пелепей
Батьківщина
— звучання цього слова завжди змушує нас замислюватися про найпотаємніше, що є
в житті: про батьків, друзів, знайомих, про дитинство, про святій землі.
І
якщо слово «батьківщина» означає країну, в якій народився і проживає людина,
«маленька батьківщина» — це дещо інше поняття, що конкретизує місто, селище,
рідний для окремої людини.
Для
мене моє рідне селище, де я народилася, і є моєю маленькою батьківщиною. Воно таке
прекрасне і неповторне. Тут я побачила перші сонячні промені і посмішки близьких
людей, почула шелест трав і листя, спів птахів і голос мами. Тут же я зробила перші кроки в цьому житті, навчилася читати, писати, думати, любити і поважати.
Тут моє серце і душа, родичі і друзі.
Сьогодні пропоную всім своїм учням, друзям, землякам здійснити подорож-гру, подорож-пошук, подорож-дослідження рідного селища Завалля.Для участі потрібно зараєструватися тут