З глибини віків. Давня історія

Та хто ж нам майбуття з минулим зв’яже,

І хто навчить любити ці кряжі…?

                                      Борис Мозолевський.

  Територію, де розташоване нинішнє селище та прилеглі до нього землі, люди  облюбували ще з прадавніх часів. Так, навпроти селища, на правому березі Пд.  Бугу  поблизу дроги на с. Кам’яне  виявлено   стоянку людей  пізнього палеоліту  ( 40 – 10  тис.  до  н.е. ).

  А в 50 -х  р.р. ХХ ст. на південь від Завалля була досліджена стоянка періоду  мезоліту ( IX - VIII тисячоліття до н.е.). Тоді ж поблизу цієї стоянки бул відкриті  поселення буго - дністровської  культури  періоду  неоліту ( VI - IV  тис.  до  н.е. ): Жакчик та Завалля.  В районі Березовської ГЕС в 1955 році  В.Даниленко  відкрив   поселення, яке відноситься до початку середнього етапу (В - І ) трипільської  культури. Площа його біля 10 га. Розкопки тут в 60-х роках ХХ ст. проводила  експедиція Одеського університету під керівництвом В.Цибескова та Інституту  археології АН України О. Цвек ( 1989 – 1999 р.р.). В 1974 р. поблизу Завалля виявлене трипільське поселення Завалля – Кам’яне, а в 1998 р. – Шамраї.

 Трипільська культура. Кераміка з поселення Шамраї

 Поблизу   селища знаходяться  кургани періоду бронзи ( ІІ  тис.  до  н. е. ). В  насипі одного з них виявлено  поховання  чорноліської археологічної культури ( VIII - І X ст. до  н.е.). В насипі  іншого кургану (поблизу школи–інтернат) в 1990 р. археологи дослідили поховання сармата. Тіло воїна  із залізним мечем та ритуальним горщиком було захоронено близько ІІІ ст.

Поховання воїна-сармата. Курганний насип поблизу Завалля.

 Розкопки 1990 року

   На околицях селища в ІІ –V ст. існували поселення черняхівської культури: район Березовської ГЕС,  савранського мосту, південно-західна територія селища та поблизу Вовчого яру ( район гранітного кар’єру), поблизу Білої скелі.

Модель печі з поселення Березівська ГЕС.

 Розкопки експедиції ІА НАНУ під керівництвом О.Цвек

 Столовий посуд з поселення Березівська ГЕС.

 Розкопки О.Цвек

Експедиція ІА НАНУ під керівництвом О.Цвек під час розкопок трипільського поселення Березівська ГЕС, 1989 р.

На поселеннях та поблизу них виявлені цікаві знахідки. Так, житель Завалля П.Радоуцький в р. Південний. Буг неподалік Березовської ГЕС виявив фрагменти посуду, серед яких дві амфори, а поблизу Білої скелі – знайдені римські срібні монети, бронзова фібула та бронзові кільця.

Черняхівська культура. Амфора. Знахідка в р. Пд. Буг поблизу Завалля

     В  другій половині XIVст. після перемоги литовсько-руського війська над татарами на річці Сині Води  землі,  де знаходиться нині селище, перейшли під владу Великого князівства  Литовського. Власниками їх стали князі Коріатовичі.

             Територія Завалля на карті середини ХІХ століття

 Можливо, що саме тут, на березі Південного Бугу, знаходилася фортеця, яка мала захищати ці землі від нападів татар, як це було в  с.Хащувате  ( приблизна  дата  заснування  якої 1363 р.). Після укладення Люблінської унії 1569 р. ці землі відійшли до Польського  королівства і стали власністю її магнатів.

  Землі нашого краю часто потерпали від набігів кримських татар. Про це свідчать назва села Ташлик, яке знаходиться за кілька кілометрів на південь від Завалля.  Напади татар    спонукали польського феодала С.Конецпольського для захисту своїх володінь  збудувати  в 1634 р. фортецю Усть – Саврань або Новий  Конєцполь. Споруджував її французький інженер Гільйом де Боплан.

 Не виключено, що  історія Завалля певною мірою пов’язана  з добою Козаччини. Цю  версію підтверджують випадкові  знахідки на його  території. Так, місцевий  житель  П.С. Радоуцький  знайшов  на околиці селища в р. Пд. Буг поблизу Козачого Яру залізний наконечник списа, тут  же -- налокітник із такого ж металу.

Доба Козаччини. Наконечник списа. Знахідка в р. Пд. Буг поблизу  Завалля

  За спогадами жителя с. Могильного Гави, землі  якого знаходилося поблизу  сучасної школи - інтернат, на одному з курганів він  виорював плугом гарматні ядра  та мідні монети. Цілком можливо, що на  цьому місці стояв козацький сторожовий  пост, т.з. " фігура ", який сигналізував про переміщення татар або турків. На  підтвердження цієї версії слід зазначити наступне: дане місце є найвищою точкою в  селищі; навпроти на правому березі розташоване урочище Козачий  Яр, в якому, до  речі знайдено наконечник татарського наконечника ( нині  зберігається  в  місцевому  музеї ) та поблизу цього місця знайдені військові речі тієї доби .

    Згідно архівним документів через наш  край проходив із козацьким загоном  кошовий отаман Іван Сірко, який в 1674 р. писав листа до московського царя « із - под Козавчина над Бугом". Можливо з того часу урочище має  назву «Козачий  Яр».  Більше того, на північній околиці Завалля від дороги на Гайворон до тераси Пд.  Бугу простягся неглибокий яр прозваний Вовчим. Як  відомо часто отамана  прозивали Вовком ( звідси  і  прізвище  Сірко ). Біля яру знаходили золоті монети та наконечники стріл.

  В 1753 р. в Заваллі була побудована дерев’яна церква великомученика  Дмитрія. Ця церква проіснувала до 1863 р. А в  1869 р. була закладена нова також  дерев’яна, однокупольна, крита жерстю. Потрачено на її будівництво 7000 рублів.  На початку ХХ ст. церква мала в своєму володінні 76 десятин землі).

Завдання: знайти  прізвище автора та назву роботи, де вперше згадується про Завалля.

Відповіді надсилайте сюди