В кінці XVIII ст. після другого поділу Речі Посполитої землі нашого краю захопила Російська імперія. До 1796 р. вони входили до Брацлавського намісництва, а після – до Гайсинського повіту Подільської губернії.
Разом з російською владою в наш край прийшло кріпацтво.Селяни мусіли виконувати 5-денну панщину, сплачувати податки та виконувати різні повинності на користь поміщиків.
За переказами земля від Завалля до Салькового була подарована імператрицею Катерино ІІ козаку Остапчуку. З того часу ця частина території селища одержала назву Козацьке.
Через Завалля пролягала поштова дорога від Саврані до Тернівки (нині–село у Вінницькій обл.).
За даними Ю. Сіцінського в XVIII ст. частина земель поблизу Завалля належала також графу Потоцькому, а на початку ХІХ ст. – стала власністю А. Подгорського. Останній переселив частину селян із Салькового до Завалля, а землі став здавати в оренду. На передодні скасування кріпацтва в селі було 296 кріпаків. Становище завалліських селян було важким. Про це свідчить лист єпископа Подільського і Брацлавського до губернатора від 29 березня 1858 року, в якому проних говорилося, що «за своєю бідністю вони ніколи не зможуть ні побудувати, ні підтримати церкву…».
В 1861 р. розпочалася Селянська реформа, яка скасувала кріпосницьку систему. Проте, питання про земельну власність більшою мірою було вирішено на користь поміщиків. Селяни змушені були викуповувати в них свою землю. Так, заваллівські селяни повинні були сплатити поміщику 10531 рублів 60 коп. сріблом. Кожній із селянських родин дісталося в середньому біля 1,3 десятин землі.
Загалом селяни страждали від малоземелля та високих податків.
В 1863 р. землі Завалля були продані братом А. Подгорського барону Гінзбургу.
В кінці ХІХ ст. в Заваллі проживало 682 жителя. Абсолютну більшість з них складали українці. Була також одна єврейська та одна польська сім’я(остання належала управителю місцевої економії).
На початку ХХ ст. (1903 – 1906р.р.) в Заваллі було 169 дворів і 897 жителів. Лише 5 господарств мали у володінні понад 10 десятин землі, решта менше 5, 39 господарств землі не мали взагалі. Аграрна політика влади розоряла селянство. Щороку збільшувалися податки. Селяни мусіли вдаватися до позичок. В 1910 році їх борги складали 887 пудів зерна.
12 грудня 1906 року заваллівські селяни звернулися до влади з проханням збільшити наділи, « бо багато сімей страждають від безземелля». Прохання селян виконано не було.
На початку ХХ ст. в селі проживали представники 3 -х станів. Тут було 14 урядних дільниць. На фермі в с. Юр’ївка ( за 4,5 км від Завалля) знаходився кінний завод. Господарство мало 9 полів. Першим власником Юр’ївки був син барона Гінзбурга Юрій, на честь якого воно і одержало назву.
Завдання: відмітьте на карті помістя барона Гінзбурга.
Немає коментарів:
Дописати коментар